На сьогодні
Закон України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 року
№2289-VI (надалі Закон) диктує читки правила щодо визначення кваліфікаційних
критеріїв до учасників торгів. Адже кожен замовник зацікавлений в надійних
учасниках закупівель – потенційних переможцях конкурсних торгів. Потенційні
виконавці робіт, постачальники товарів, надавачі послуг повинні відповідати рівню
державного замовлення.
Так наприклад,
Законом розмежовано вимоги до учасників відповідно до ст.16 Закону
“Кваліфікаційні критерії” та випадки коли замовник приймає або може прийняти
рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі: ст.17 “Відмова в
участі у процедурі закупівлі”.
Поговоримо
більш детально про кваліфікаційні критерії.
1. Наявність
обладнання та матеріально-технічної бази. У цьому випадку замовник може визначати самостійно, яким
чином та в якій формі учасники конкурсних торгів повинні підтвердити у своїй
пропозиції відповідність цій вимозі. Або це буде довідка у довільній формі
(довідка про наявність обладнання та матеріально-технічну базу учасника;
довідка про перелік основних засобів, що знаходяться на балансі
підприємства-учасника, або орендовані учасником; довідка про машини й механізми,
які будуть залучені під час закупівлі робіт; довідка, що містить структуровані
дані (найменування обладнання, його кількість, власне або орендоване, балансова
вартість (тис. грн), дата початку експлуатації, технічний стан, тощо). Або цей
критерій може бути підтверджено офіційними документами (договір купівлі-продажу
та накладна на обладнання, договір оренди складських приміщень тощо).
Щоб у процесі
підготовки учасниками пропозицій конкурсних торгів не виникало зайвих запитань
щодо надання підтвердження кваліфікації – замовнику потрібно встановлювати
вимоги до учасника більш детально та чітко. Це значно спростить підготовку
пропозицій конкурсних торгів для суб’єктів господарювання.
Як приклад,
коли замовник значно спростив життя учасникам, деталізувавши свої вимоги щодо
наявності обладнання та матеріально-технічної бази в учасника торгів. Закуповуючи
меблі, замовник поставив перед учасниками завдання надати інформацію про
перелік обладнання (назва (клас), рік випуску та кількість), на якому є
можливість виготовляти
предмет закупівлі.
2. Наявність працівників
відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Замовнику торгів варто
переконатися, що виконувати договір про закупівлю буде учасник-професіонал.
В
цьому випадку також аналогічно можна підтвердити інформацію щодо наявності працівників необхідної
кваліфікації
учасниками у довільній формі, за наведеними у документації конкурсних торгів
зразками: посада, ПІБ, освіта
(навчальний заклад, коли закінчено навчання), фах, працює на підприємстві,
загальний стаж роботи за фахом), або ж запросити копії підтверджуючих документів:
трудових книжок, наказів про призначення,
дипломів, посвідчень, штатних розписів підприємства учасника тощо.
3. Наявність
документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів. Кожен учасник, який бере участь у торгах
обов’язково повинен підтвердити свої досягнення та успіхи, підтверджуючи це
всіма способами, щоб зацікавити замовника. Замовник, у свою чергу, не обмежений Законом
щодо вибору такого підтвердження, як приклад: він має право вимагати відгуки
попередніх замовників; копії договорів; довідки за наведеними зразками із
зазначенням найменування та контактів попереднього замовника, суми укладеного договору,
період виконання. Доволі часто замовники вказують на необхідність подання двох
і більшої кількості підтвердних документів, зазначають конкретний період
здійснення певної діяльності або галузевий напрямок виконання договорів,
обов’язково згідно предмету закупівлі. Але будьте уважні замовники не
перестарайтеся. Наприклад, якщо оголосивши відкриті торги, в документації
конкурсних торгів вимагати від учасників підтвердження досвіду праці на ринку не
менш ніж п’ять років, то можна взагалі залишитися без жодного учасника. Перед
тим, як оголосити торги замовнику потрібно ретельно вивчити ринок предмету закупівлі, проаналізувати конкурентоспроможність учасників, які працюють на
цьому ринку для того щоб обрати найкращого переможця.
4. Наявність фінансової
спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових
коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність)
заборгованості за кредитами). Цей критерій вимагає від замовника особливої
уваги та обережності. По-перше, для таких документів, як баланс (форма № 1),
звіт про фінансові результати (форма № 2) та звіт про рух грошових коштів
(форма № 3), існує період їх подання до контролюючих органів. Варто пам’ятати,
що на цих документах має бути позначка відповідно контролюючого органу. У складі
пропозиції конкурсних торгів подаються копії зазначених вище документів, завірені печаткою та підписом уповноваженої особи учасника.
По-друге, замовнику в документації
конкурсних торгів потрібно чітко зазначати за який період учасниками повинна
надаватися фінансова звітність Як правило, в більшості випадків замовники торгів висувають вимогу
щодо подання документів за останній звітний період. Тобто дата розкриття й
чинність визначених Законом документів для підтвердження фінансової
спроможності мають збігатися.
По-третє, замовнику
торгів слід визначитися з часовими рамками отримання учасниками довідки з
обслуговуючого банку. Цю вимогу обов’язково повинні зазначати у документації конкурсних торгів, наприклад: довідка з обслуговуючого банку учасника про відсутність заборгованості за
кредитами,
повинна бути видана строком не
раніше дня публікації оголошення про проведення цих відкритих торгів або більш пізню дату; або довідка має бути видана установою банку не пізніше ніж за три
дні до розкриття пропозицій конкурсних торгів. Ця вимога є правом замовника.
Підводячі
підсумок можна зробити висновок: треба чітко, грамотно та детально зазначати перелік документів, які повинні
надати учасники у складі своєї пропозиції конкурсних торгів для підтвердження
чотирьох кваліфікаційних критеріїв, відповідно до ст.16 Закону, а не
обмежуватися сухим витягом із Закону: “Кваліфікаційні
критерії згідно зі статтею 16 Закону”. З іншого боку, замовники повинні
пам’ятати, що перелік кваліфікаційних критеріїв є вичерпним, але вони можуть
залежно від предмета закупівлі зменшувати або збільшувати цей перелік, в
залежності від предмету закупівлі, щоб не додавати учасникам та собі при
розкритті пропозицій зайвого клопоту.
Практика свідчить, що
деякі замовники й досі плутаються в новому законодавстві і тому припускаються
прикрих помилок під час визначення переліку підтвердних документів. Хочу
звернути увагу на документальне підтвердження двох позицій: кваліфікаційні критерії
(ст. 16 Закону) та підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі (ст. 17
Закону).
У цьому
випадку, як правило, замовники торгів під час підготовки документації з
конкурсних торгів об'єднують кваліфікаційні критерії та підстави для відмови в
участі в процедури закупівлі, створюючи для себе зайві проблеми.
Найоптимальнішим варіантом буде сформувати додатки до документації конкурсних
торгів з окремими переліками:
·
додаток
№1: “Кваліфікаційні критерії, відповідно до ст.16 Закону”;
·
додаток
№2: “Відмова в участі у процедурі закупівлі, відповідно до ст.17 Закону”.
Розглянемо другу
позицію. За Законом у документації конкурсних торгів замовника має бути
відображений зміст пункту 3 частини 2 статті 22 Закону. Тому до документації
можна включити положення «ДСТУ ISO 14001 (СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВКОЛИШНІМ
СЕРЕДОВИЩЕМ. Склад та опис елементів i настанови щодо їх застосування)» та
«ДСТУ ISO 14004 (СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. Загальні настанови
щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення)». Фактично ці два
документи учасники торгів мають використовувати у своїй діяльності, про що й
надають підтвердження в складі пропозиції конкурсних торгів. Знову ж таки
замовники торгів не повинні залишати поле для фантазії учасникам, а чітко
прописати свої вимоги щодо необхідності застосування заходів із захисту
довкілля, визначаючи технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Проте поряд з
позитивними результатами стаття 16 Закону створила в практиці здійснення
державних закупівель низку проблем.
По-перше, під час
організації та проведення запиту цінових пропозицій до кінця незрозуміло, чи
має учасник цієї процедури закупівлі відповідати кваліфікаційним критеріям,
визначеним законодавством про державні закупівлі. Так, згідно з частиною 1
статті 16 Закону замовник вимагає від учасників або учасників попередньої
кваліфікації подання ними документально підтвердженої інформації про їх
відповідність кваліфікаційним критеріям. Відповідно до статті 1 Закону учасник
процедури закупівлі – фізична особа, зокрема фізична особа-підприємець,
юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти
участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів або
цінову пропозицію, або пропозицію на переговорах у разі застосування
процедури закупівлі в одного учасника.
За визначеннями частин
3–5 статті 16 Закону кваліфікаційні критерії та перелік документів, що
підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям,
подаються в складі пропозиції конкурсних торгів, кваліфікаційної пропозиції або
під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури
закупівлі в одного учасника). А де ж поділася цінова пропозиція? Законодавці
недогледіли…
Враховуючи власний
досвід, рекомендую замовникам торгів усе ж таки включати до запиту цінових
пропозицій інформацію про кваліфікаційні критерії. Менше запитань буде в
контролюючих органів щодо законності проведення процедури закупівлі.
По-друге, у разі, якщо
учасником процедури закупівлі є фізична особа, документи, що не
передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації
– фізичних осіб, не подаються ними у складі пропозиції конкурсних торгів або
кваліфікаційної пропозиції. Наведемо приклад: Шполянська районна лікарня ім.
братів М. С. і О. С. Коломійченків закуповувала квартири для працівників
лікарні. Фактично учасниками торгів були фізичні особи – власники квартир. У
цій ситуації замовник, використовуючи норми законодавства про здійснення
державних закупівель, не вимагав від учасників підтвердження кваліфікаційних
критеріїв згідно з частиною 2 статті 16 Закону. Проте для участі в торгах
учасники – фізичні особи мали надати підтвердження правомочності подання
пропозиції конкурсних торгів (правовстановлюючі документи на предмет закупівлі,
підтвердження того, що квартира не знаходиться перебуває під заставою або під
арештом). Тобто замовник торгів через недосконалість законодавства був змушений
самостійно визначатись, як легально здійснити закупівлю квартир.
Водночас замовники
торгів мають спростити участь фізичних осіб, зокрема фізичних осіб-підприємців,
та юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) у конкурсних торгах.
На закінчення необхідно
додати, що в будь-якому разі відповідати за виконання вимог статті 16 Закону про
закупівлі буде замовник торгів. Тому під час підготовки документації конкурсних
торгів потрібно детально опрацювати розділ, який стосується кваліфікаційних
критеріїв.
Успіхів у державних закупівлях!
Єрьоміна Олена
Комментариев нет:
Отправить комментарий