Наприкінці поточного року
кожний замовник замислюється над початком наступного - яким він буде для нього
щодо врожаю проведення конкурсних торгів? Економісти та бухгалтери міркують
скільки запланувати коштів на наступний рік, а члени комітету з конкурсних
торгів – як їх витратити: із застосуванням норм Закону України “Про здійснення
державних закупівель” № 2289-VІ від 01.06.2012 року (надалі Закон) або ні.
З чого почати, як
розібратися в усіх нормативно-правових актах про державні закупівлі? Тільки до
Закону з моменту прийняття було внесено зміни 23 рази. Насамперед розпочнемо з головного.
Державна закупівля (далі
– закупівля) – це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні
кошти у порядку, встановленому Законом.
Термін «закупівля» у
розмінні Закону, як правило, використовується у більш широкому розумінні, ніж
«купівля», та передбачає не тільки укладання договору купівлі-продажу (у розумінні
Цивільного та Господарського кодексів України), а й здійснення покупцем аналізу
потреб у відповідній продукції, вибір постачальника (продавця) на конкурентних
засадах, здійснення контролю за виконанням договору тощо.
Міжнародний досвід
свідчить про те, що поєднання жорсткої конкуренції, професіоналізму в умовах
ринку та запровадження ефективних недискримінаційних процедур закупівлі може
забезпечити значне зниження цін, підвищення якості продукції і, як наслідок,
досягнення ефективності використання державних коштів.
Отже, метою Закону є
створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання
проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення
раціонального та ефективного використання державних коштів.
Державні кошти у
розумінні Закону – це не тільки кошти Державного бюджету України, бюджету
Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, а й кошти Національного банку
України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти
загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти
загальнообов'язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного
соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у
встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної
Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого
самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного
замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних
потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти
Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під
гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим
та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються
іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на
умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними
фінансовими організаціями.
В свою чергу, підприємства, установи та організації,
які у встановленому порядку уповноважені на отримання державних коштів, взяття
за ними зобов’язань і здійснення платежів є замовниками, які проводять
процедури закупівель у встановленому Законом порядку.
Учасниками процедури закупівлі (далі – учасники) -
фізичні особи, в тому числі фізичні особи - підприємці,
юридичні особи (резиденти або нерезиденти), які
письмово підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подали
пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або взяли
участь у переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Згідно з даним визначенням для набуття статусу
учасника, особи, зацікавлені в участі у процедурі закупівлі, повинні:
·
письмово
підтвердити намір взяти участь у процедурі закупівлі та подати відповідну
пропозицію;
·
або подати
відповідну пропозицію (чи взяти участь у переговорах – у разі застосування
процедури закупівлі в одного учасника).
Згідно Закону процедура торгів здійснюється шляхом
виконання послідовних дій (регламентованих процедур), що передбачають
здійснення конкурентного відбору учасників та завершуються укладанням договору
про закупівлю з переможцем торгів.
При проведенні процедур закупівель слід враховувати,
зокрема, бюджетне законодавство (у разі, якщо замовник є розпорядником або
одержувачем бюджетних коштів) та сферу застосування Закону.
Так, статтею 48 Бюджетного кодексу встановлено, що
розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та
здійснюють платежі тільки в межах бюджетних
асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи
необхідність виконання бюджетних зобов'язань
минулих років, узятих на облік органами Державної
казначейської служби України.
Щодо державних комерційних підприємств, то стаття 75 Господарського кодексу
України передбачає проведення ними закупівель виходячи з фінансових планів,
затверджених у встановленому порядку.
При цьому слід враховувати, що Закон
застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які
повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за
умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює
або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт -
1 мільйон гривень.
Одночасно частиною третьою статті 2 Закону встановлені
випадки, коли його норми не застосовуються, а частиною четвертою цієї ж статті
передбачається можливість встановлення іншими законами України особливостей
здійснення закупівель певних товарів, робіт і послуг.
Організація та проведення процедур закупівель Законом
покладається на комітет з конкурсних торгів – відповідальних службових
(посадових) замовника (генерального замовника). Комітет
з конкурсних торгів створюється у складі не менше п’яти осіб замовника, при
цьому існують певні обмеження - до складу комітету з конкурсних торгів не
можуть входити:
-
посадові особи та представники
учасників;
-
члени сімей посадових осіб та
представників учасників;
-
народні депутати України;
-
депутати Верховної ради
Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної,
обласної ради.
З метою підтримання належної професійної підготовки
співробітників замовника, отримання актуальної інформації щодо змін до
законодавства у сфері державних закупівель та засад його практичного
застосування - Закон встановлює необхідність навчання голови та секретаря
комітету з конкурсних торгів.
Склад комітету з конкурсних торгів та положення про
нього затверджуються рішенням замовника (генерального замовника). При затвердженні
положення про комітет з конкурсних торгів застосовуються норми статті 11 Закону
та Типового положення про комітет з конкурсних торгів (наказ Мінекономіки від
26 липня 2010 року № 916).
Найголовнішим етапом планування закупівель на
наступний рік є затвердження річного плану замовником, відповідно до ст.4
Закону, який обов’язково оприлюднюється на власному веб-сайті або за його
відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів. Планування
протягом року процедур закупівель здійснюється відповідно до затвердженого
кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних
(державних) коштів), а також відповідно до очікуваної вартості потреби,
комітетом з конкурсних торгів. Річний план складається за формою, затвердженою
наказом Міністерства економіки України від 26 липня 2010 року № 922,
затверджуються комітетом з конкурсних торгів, підписується головою та
секретарем комітету з конкурсних торгів.
При складанні річного плану комітет з конкурсних
торгів керуючись потребою у відповідних товарах, роботах чи послугах та
фінансовими можливостями замовника, визначає, зокрема предмет закупівлі, його
очікувану вартість, здійснює вибір процедури закупівлі.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які
закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам
дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові
пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури
закупівлі в одного учасника0. Предмет закупівлі визначається у порядку,
затвердженому наказом Міністерства економіки України від 26 липня 2010 року №
921 (далі – Порядок).
Згідно Порядку предмет закупівлі товарів ті послуг
визначається замовником згідно з пунктами 23 і 30 частини першої статті 1
Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97,
затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології
та сертифікації від 30.12.97 № 822 за показником п'ятого знака (класифікаційне
угруповання "категорія") із зазначенням у дужках конкретної назви
товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета
закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев'ятого знаків зазначеного
Класифікатора (класифікаційні угруповання "підкатегорія" і
"тип"), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів,
виконання робіт або надання послуг.
Порядком також встановлені особливості визначення
окремих предметів закупівель - послуг з виконання науково-технічних робіт;
послуг з оцінки майна під час приватизації; послуг з поточного ремонту тощо.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку визначення
предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 26 частини
першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням Правил
визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від
27.08.2000 N 174 (в редакції наказу Державного комітету будівництва,
архітектури та житлової політики України від 17.06.2003 N 85), а також Відомчих
будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 "Класифікація робіт з ремонтів
автомобільних доріг загального користування", затверджених рішенням
колегії Державної служби автомобільних доріг України від 10.04.2006 N 16.
Слід звернути увагу, що визначення предмету
закупівлі робіт здійснюється саме за об’єктами будівництва (наприклад: роботи з
капітального ремонту гуртожитку, роботи з будівництва очисних споруд,
проектування кардіологічного корпусу міської лікарні тощо). При цьому
визначення “об’єкт
будівництва”
наведено в Правилах визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000.
Разом з тим, з
01.01.2012 року набрав чинності Державний
класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, але
звертаємо увагу, що згідно з Наказом
Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої
політики N457 від 11.10.2010 “Про затвердження та скасування національних
класифікаторів”, Державний
класифікатор продукції та послуг ДК 016-97 втрачає
чинність 31.12.2012, тобто протягом 2012 року ДК 016:2010 та ДК 016-97 діють
одночасно.
При плануванні та проведенні закупівель відповідно
до частини другої статті 4 Закону ключовою вимогою є те, що замовник не має
права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення
процедури відкритих торгів або застосування норм Закону. Якщо у замовника функціонують декілька
комітетів з конкурсних торгів (як приклад, у головній організації та її
структурних підрозділах або філіях) для дотримання цієї вимоги формування плану
закупівель має відбуватися виходячи із загальної очікуваної вартості усіх
закупівель, що проводяться головною організацією разом з усіма її структурними
підрозділами або філіями.
Для визначення очікуваної вартості предмета
закупівлі товарів та послуг доцільно проаналізувати рівень цін попередніх
закупівель аналогічних товарів, послуг та провести маркетингове дослідження
ринку з врахуванням динаміки коливання цін, виходячи з строку проведення
процедури закупівлі.
Для розрахунку очікуваної вартості закупівлі робіт
та послуг з поточного ремонту слід керуватися державними будівельними нормами
України.
Враховуючи принципи здійснення закупівель, зокрема:
-
відкритість та прозорість на всіх
стадіях закупівель;
-
недискримінація учасників;
-
запобігання корупційним діям і
зловживанням статтею 10 Закону встановлена вимога щодо необхідності
безоплатного оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про
закупівлю та відповідного її опублікування в державному офіційному друкованому
виданні з питань державних закупівель.
При цьому передбачена можливість додаткового оприлюдження
такої інформації в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовника (у
разі наявності) або веб-сайтах відповідних органів влади, органів місцевого
самоврядування.
Одночасно встановлюються вимоги щодо строків
оприлюднення (опублікування ) інформації і вимога необхідності розміщення
інформації у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель
Уповноваженого органу та на веб-порталі Уповноваженого органу англійською
мовою, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну
:
для товарів - 200 тисяч євро;
для послуг - 300 тисяч євро;
для робіт – 500 тисяч євро.
Наказом Міністерства економіки від 28 липня 2010
року № 932 визначено офіційне друковане видання з питань державних закупівель
(Вісник державних закупівель), міжнародне інформаційне видання з питань
державних закупівель (Announcer of the public purchasing) та веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (www.tender.me.gov.ua).
Відповідно до ст.12 Закону закупівля може
здійснюватися шляхом застосування однієї з 6-ти процедур:
-
відкриті торги;
-
двоступеневі торги;
-
запит цінових пропозицій;
-
попередня кваліфікація учасників;
-
закупівля в одного учасника;
-
електронний реверсивний аукціон.
Для здійснення закупівлі за процедурою відкритих
торгів (основна процедура закупівлі згідно частини першої статті 20 Закону)
замовником розробляється, затверджується, оприлюднюється для вільного доступу
та безоплатно надається потенційним учасникам документація конкурсних торгів.
Перелік необхідних складових, які повинна містити
документація конкурсних торгів, визначений у частині другій статті 22 Закону.
Стандартна документація конкурсних торгів для процедури закупівлі відкриті
торгів затверджена наказом Мінекономіки від 26 липня 2010 року № 919.
При укладанні договору про закупівлю слід
керуватися нормами та положеннями Господарського та Цивільного кодексів
України. А також пам’ятати, що частиною шостою
статті 40 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися
на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного
року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі,
укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому
порядку.
Відповідно
до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час,
протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки
відповідно до договору. Таким чином,
продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився в
установленому чинним законодавством порядку. При
цьому зауважуємо, що частину шосту статті 40 Закону можуть застосовувати в
своїй діяльності всі замовники, які здійснюють закупівлю в установленому цим
Законом порядку.
В будь-якому випадку всі відповіді можна отримати в нормативно-правовій
базі перед тим, як проводити торги, або звернутись за допомогою до професійних
фахівців, які зроблять це за Вас. Бажаємо в новому році витрачати багато,
грамотно та з користю.
Єрьоміна Олена
Комментариев нет:
Отправить комментарий