РАМКОВІ УГОДИ – НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ЗАМОВНИКІВ.

Нові можливості надаються замовникам при закупівлі товарів та послуг за рамковими угодами. Ця новація Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року №2289-VІ (далі – Закон) чимось нагадує закупівлю на засадах координації. Усі труднощі конкурентного відбору учасників повинен долати генеральний замовник, а функціями замовника є підписання договору з переможцем. 

Генеральний замовник визначається:

-         Кабінетом Міністрів України у разі здійснення закупівлі товарів та/або послуг за рахунок коштів державного бюджету, Національного банку, Пенсійного фонду України, загальнообов’язкового державного соціального страхування, загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, коштів, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

-         Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями або виконавчими органами місцевих рад – у разі здійснення закупівлі товарів та/або послуг за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до п.26-1 статті 1 Закону рамкова угода – це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.   

Основні умови, які повинна містити рамкова угода:

·        предмет закупівлі товарів, послуг;

·        найменування, номенклатура, асортимент товарів, послуг;

·        технічні та функціональні характеристики предмета закупівлі;

·        вимоги щодо якості товарів, послуг;

·        ціна за одиницю товару (послуги);

·        орієнтовна кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг. Орієнтовна кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг зазначається, виходячи з планової потреби замовника на рік (або менший період, якщо рамкова угода укладатиметься на строк менше року). Кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення закупівлі за рамковою угодою в інтересах кількох замовників;

·        місце поставки товарів чи надання послуг. Місце поставки товарів чи надання послуг зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення закупівлі за рамковою угодою в інтересах кількох замовників;

·        проект договору про закупівлю (якщо замовник зазначив у документації конкурсних торгів про те, що всі істотні умови договору про закупівлю будуть визначатися в рамковій угоді) або основні умови договору, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю (якщо замовник зазначив у документації конкурсних торгів про те, що не всі істотні умови договору про закупівлю будуть визначатися в рамковій угоді);

·        порядок проведення замовником переговорів з учасником у разі, коли не всі істотні умови договору про закупівлю будуть визначені в рамковій угоді та рамкова угода буде укладена з одним учасником;

·        умови та порядок відбору, конкурентного відбору з обов’язковим зазначенням критеріїв та методики відбору або конкурентного відбору в разі, коли не всі істотні умови договору про закупівлю визначені в рамковій угоді;

·        строк, на який укладається рамкова угода;

·        строк та порядок укладення договору про закупівлю за рамковою угодою;

·        умови розірвання рамкової угоди.

А також може містити:

·        специфічні вимоги до предмета закупівлі;

·        випадки та порядок зміни рамкової угоди;

·        розмір, вид, умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо замовник вимагає його надати.

Закупівля за рамковими угодами передбачає визначення генеральним замовником єдиних стандартів товарів і послуг, а також коло учасників, які  здійснюватимуть їх постачання для підпорядкованих замовників. Рамкові угоди не можуть застосовуватися щодо закупівлі робіт. У переліку товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, затвердженому Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі, зазначено продукти харчової промисловості, обладнання копіювально-розмножувальне, канцелярські вироби, устаткування медичне, послуги місцевого, мобільного та міжміського телефонного зв’язку, видання періодичні, поштові послуги та інше. 

Окрім Закону, ця «форма закупівлі» (можна так її назвати, адже в переліку процедур такого виду не значиться) регулюється низкою підзаконних нормативних актів, а саме:

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 року №503 «Про затвердження Переліку товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами»;

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 року №504 «Про особливості укладення рамкових угод»;

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 року №603 «Про особливості виконання рамкових угод»;

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 року №602 «Про затвердження Порядку визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами».

Складання рамкової угоди передбачає два послідовні етапи (стаття 13 Закону).

Генеральний замовник проводить відбір майбутніх учасників рамкової угоди – постачальників товарів, послуг у порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації з урахуванням встановлених Законом особливостей. Це так званий перший етап. Кількість учасників, які подали свої пропозиції, не може бути меншою трьох. Разом з тим, рамкова угода може бути укладена як з одним, так і з декількома переможцями.

На другому етапі замовники (логічно, що це будуть адміністративно підпорядковані генеральному замовнику структури) укладають з постачальниками за рамковими угодами безпосередньо договори про закупівлю. Тобто рамкова угода і договір про закупівлю – різні документи угоди. Договір про закупівлю укладається на виконання вимог рамкової угоди.

Особливістю рамкових угод є те, що встановлюються критерії оцінки пропозицій учасників та визначення переможця, специфічні вимоги до предмета закупівлі, істотні умови договору про закупівлю, а також строк, протягом якого такі договори можуть укладатися (не більше чотирьох років). Таким чином, сторони договору про закупівлю не можуть відступати від умов, визначених у рамковій угоді.

Слабким місцем закупівлі за рамковими угодами є право замовника відмовитися від укладення договору про закупівлю. При цьому Закон не наводить будь-яких мотивів чи підстав, які надають замовнику можливість скористатися таким правом. Замовник може відмовитися від здійснення закупівлі за рамковими угодами в будь-який час. Більше того, рамкова угода не створює для замовника жодних зобов’язань, а слугує лише «наполегливим» проханням, рекомендацією генерального замовника. Таким чином, може скластися ситуація, за якої замовники, котрі не згодні із закупівлею у нав’язаних «зверху» постачальників,  самостійно організовуватимуть закупівлю товарів, послуг.Це призведе до ситуації, коли процедура закупівлі одного й того ж предмету проводитиметься замовником та генеральним замовником паралельно.

Олена Єрьоміна