Нові можливості надаються
замовникам при закупівлі товарів та послуг за рамковими угодами. Ця новація
Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року №2289-VІ (далі – Закон) чимось нагадує закупівлю
на засадах координації. Усі
труднощі конкурентного відбору учасників повинен долати генеральний замовник, а
функціями замовника є підписання договору з переможцем.
Генеральний замовник визначається:
-
Кабінетом Міністрів
України у разі здійснення закупівлі товарів та/або послуг за рахунок коштів
державного бюджету, Національного банку, Пенсійного фонду України,
загальнообов’язкового державного соціального страхування, загальнообов’язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття, загальнообов’язкового
державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, коштів,
передбачених Законом
України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності»;
-
Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями або виконавчими
органами місцевих рад – у разі здійснення закупівлі товарів та/або послуг за рахунок коштів
бюджету Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих бюджетів.
Відповідно до п.26-1 статті 1
Закону рамкова угода – це правочин, який укладається одним чи кількома
замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому
Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення
основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних
договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Основні умови, які повинна
містити рамкова угода:
·
предмет закупівлі товарів, послуг;
·
орієнтовна кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг.
Орієнтовна кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг зазначається,
виходячи з планової потреби замовника на рік (або менший період, якщо рамкова
угода укладатиметься на строк менше року). Кількість товарів або кількість
(обсяг) надання послуг зазначається щодо кожного замовника окремо в разі
проведення закупівлі за рамковою угодою в інтересах кількох замовників;
·
місце поставки товарів чи надання послуг. Місце поставки товарів чи
надання послуг зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення
закупівлі за рамковою угодою в інтересах кількох замовників;
·
проект договору про закупівлю (якщо замовник зазначив у документації
конкурсних торгів про те, що всі істотні умови договору про закупівлю будуть
визначатися в рамковій угоді) або основні умови договору, які обов’язково
будуть включені до договору про закупівлю (якщо замовник зазначив у
документації конкурсних торгів про те, що не всі істотні умови договору про
закупівлю будуть визначатися в рамковій угоді);
·
порядок проведення замовником переговорів з учасником у разі, коли не всі
істотні умови договору про закупівлю будуть визначені в рамковій угоді та
рамкова угода буде укладена з одним учасником;
·
умови та порядок відбору, конкурентного відбору з обов’язковим
зазначенням критеріїв та методики відбору або конкурентного відбору в разі,
коли не всі істотні умови договору про закупівлю визначені в рамковій угоді;
А також може містити:
·
специфічні вимоги до предмета закупівлі;
·
розмір, вид, умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення
виконання договору про закупівлю, якщо замовник вимагає його надати.
Закупівля за рамковими угодами
передбачає визначення генеральним замовником єдиних стандартів товарів і
послуг, а також коло учасників, які здійснюватимуть їх постачання для підпорядкованих замовників. Рамкові угоди
не можуть застосовуватися щодо закупівлі робіт. У переліку товарів і послуг, які можуть
закуповуватися за рамковими угодами, затвердженому Наказом Міністерства економічного
розвитку і торгівлі, зазначено продукти харчової
промисловості, обладнання копіювально-розмножувальне, канцелярські вироби,
устаткування медичне, послуги місцевого, мобільного та міжміського телефонного
зв’язку, видання періодичні, поштові послуги та інше.
Окрім Закону, ця «форма закупівлі» (можна так її
назвати, адже в переліку процедур такого виду не значиться) регулюється низкою
підзаконних нормативних актів, а саме:
Наказом Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 року №503 «Про
затвердження Переліку товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими
угодами»;
Наказом Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 року №504 «Про особливості укладення
рамкових угод»;
Постановою Кабінету Міністрів
України від 04.07.2012 року №603 «Про особливості виконання рамкових угод»;
Постановою Кабінету Міністрів
України від 04.07.2012 року №602 «Про затвердження Порядку визначення
генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за
рамковими угодами».
Складання рамкової угоди
передбачає два послідовні етапи (стаття 13 Закону).
Генеральний замовник
проводить відбір майбутніх учасників рамкової угоди –
постачальників товарів, послуг у порядку, передбаченому для
проведення процедури відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої
кваліфікації з урахуванням встановлених Законом особливостей. Це так званий перший
етап. Кількість учасників, які подали свої пропозиції,
не може бути меншою трьох. Разом з тим,
рамкова угода може бути укладена як з одним, так і з декількома переможцями.
На
другому етапі замовники (логічно, що це будуть адміністративно підпорядковані
генеральному замовнику структури) укладають з постачальниками за рамковими
угодами безпосередньо договори про закупівлю. Тобто рамкова угода і договір про
закупівлю – різні документи угоди. Договір про закупівлю
укладається на виконання вимог рамкової угоди.
Особливістю рамкових угод є те, що встановлюються
критерії оцінки пропозицій учасників та визначення переможця, специфічні вимоги
до предмета закупівлі, істотні умови договору про закупівлю, а також строк,
протягом якого такі договори можуть укладатися (не більше чотирьох років). Таким
чином, сторони договору про закупівлю не можуть відступати від умов, визначених
у
рамковій угоді.
Слабким
місцем закупівлі за рамковими угодами є право замовника відмовитися від
укладення договору про закупівлю. При цьому Закон
не наводить будь-яких мотивів чи підстав, які надають замовнику можливість
скористатися таким правом. Замовник може відмовитися від здійснення закупівлі
за рамковими угодами в будь-який час. Більше того, рамкова угода не створює для
замовника жодних зобов’язань,
а слугує лише «наполегливим» проханням, рекомендацією
генерального замовника. Таким чином, може скластися ситуація, за якої
замовники, котрі не згодні із закупівлею у нав’язаних «зверху» постачальників, самостійно
організовуватимуть
закупівлю товарів, послуг.Це призведе до ситуації, коли процедура
закупівлі одного й того ж предмету проводитиметься замовником та генеральним
замовником паралельно.
Олена Єрьоміна
Комментариев нет:
Отправить комментарий