На сучасному етапі розвитку економіки першочергового значення набувають
питання обґрунтування планування витрачання державних коштів на придбання
товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від
01.06.2010 №2289-VІ (далі - Закон). Для аналізу та
оцінювання існуючої практики планування витрат державних коштів на закупівлю
слід розглянути стадії планування державних закупівель.
Державні закупівлі становлять собою інтегрований процес, організація якого
здійснюється з дотриманням певної послідовності. Як відомо, стадіями державних
закупівель є: затвердження кошторису (фінансового плану, плану асигнувань,
плану використання бюджетних коштів); затвердження річного плану державних
закупівель; обрання і проведення процедур закупівель на основі затвердженого
кошторису, (фінансового плану, плану асигнувань, плану використання бюджетних
коштів) та річного плану державних закупівель; визначення переможця процедури
закупівлі; укладання договорів про закупівлю; складання звіту про результати
здійснення процедури закупівлі; виконання договорів про закупівлю; контроль за
виконанням договорів про закупівлю.
Розглянемо механізм взаємодії державних
замовників і виконавців державних замовлень у процесі формування, розміщення і
виконання замовлень держави на поставку товарів, виконання робіт, надання
послуг для державних потреб.
Державні замовлення формуються на основі потреб
держави в товарах, роботах, послугах, визначених у програмах економічного та
соціального розвитку України. Виходячи з першочергових потреб держави та
прогнозу державного бюджету, визначаються напрями й обсяги розподілу бюджетних
асигнувань, про що повідомляється органам державної виконавчої влади –
потенційним замовникам. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів
поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників
бюджетних коштів нижчого рівня.
Головний розпорядник бюджетних коштів: розробляє
план своєї діяльності відповідно до завдань і функцій, визначених
нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних
результатів за рахунок бюджетних коштів; розробляє на основі плану діяльності
проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи
місцевому фінансовому органу; отримує бюджетні призначення шляхом їх
затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет,
доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого
рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань,
забезпечує управління бюджетними асигнуваннями; затверджує кошториси
розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачено
законодавством. Етапи планування державних закупівель під час прийняття
державного бюджету наведені на рис. 1.
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ
На основі уточнених розрахунків доходів і
видатків Мінфін складає проект Державного бюджету України і до 15 серпня подає
його на розгляд Кабінету Міністрів України
 |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
На своєму засіданні розглядає проект закону про
Державний бюджет України, приймає рішення щодо проекту закону і до 1 вересня подає
його Президенту України
 |
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Розглядає проект закону про Державний бюджет
України і в згоді з ним виносить його на розгляд Верховної Ради України до 15 вересня
 |
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Депутати обговорюють поданий проект, після чого
він передається на розгляд постійних комісій (комітетів). Ухвалюється
Держбюджет, у якому реалізовані плани закупівель окремих відомств, або ж
відправляється на доопрацювання в Кабінет Міністрів України.
Якщо Верховною Радою України не буде прийнято закон
про Державний бюджет України до 2 грудня, то приймається постанова про порядок
фінансування поточних витрат до прийняття закону про Державний бюджет
 |
ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ
Формують та затверджують комітети з конкурсних
торгів. Обирають процедуру здійснення держзакупівель. Проводять конкурсні
торги.
На першому етапі проведення конкурсних торгів
комітетом з конкурсних торгів має бути визначений календарний графік проведення
торгів, а також предмет закупівлі (наказ Міністерства економіки України від
26.07.2010 №921 «Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі»).
Кожний замовник повинен планувати закупівельну діяльність. Відсутність плану
може призвести до недотримання строків проведення конкурсних процедур.
У плануванні закупівель можна виділити два
основні напрями: перспективне
(річне) планування та поточне планування проведення конкретних процедур
закупівель. Перспективне планування державних закупівель безпосередньо
пов’язано з бюджетним процесом і є його складовою, оскільки використовуються
державні (насамперед бюджетні) кошти.
Отже, затвердження річного плану проведення
закупівель за рахунок державних коштів здійснюється на основі бюджетних
призначень, тобто повноважень, наданих головному розпоряднику бюджетних коштів
законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має
кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування,
визначені відповідними нормативно-правовими актами.
Можна виділити кілька етапів проведення
перспективного (річного) планування державних закупівель:
1.
Затвердження бюджету
відповідного рівня та визначення бюджетних призначень.
2.
Затвердження бюджетного
розпису - документу, в
якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань
головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до
бюджетної класифікації. Затвердження бюджетного розпису надає право комітетам з
конкурсних торгів організацій-замовників розпочати практичне планування торгів
протягом відповідного бюджетного періоду, оскільки цим розписом конкретно
визначено розміри виплат розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам таких
коштів, а також календарний графік проведення таких виплат.
3.
Затвердження річного
плану проведення торгів (наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010
№922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель»). Внесення
до річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти
(календарного графіка проведення закупівель) пропозицій щодо предмета
закупівель на наступний бюджетний період. План закупівель погоджується з
фінансовим підрозділом організації-замовника, схвалюється комітетом з
конкурсних торгів і затверджується його головою. Зміни до плану вносяться у
разі потреби, зокрема при збільшенні або зменшенні обсягів фінансування,
прийнятті рішення про скасування закупівлі, за інших обставин. Примірник
річного плану, затверджений замовником, а також зміни до нього надсилаються
Державній казначейській службі України та Уповноваженому органу протягом 5
робочих днів з дня їх затвердження.
4.
Планування проведення
торгів. При плануванні безпосереднього проведення торгів визначальним
показником є тривалість їх проведення. Тривалість проведення державних
закупівель залежить від термінів їх розміщення. Тому при формуванні строків
проведення торгів, визначених у річному плані, необхідно враховувати їх для
того, щоб забезпечити своєчасність поставок необхідних товарів, робіт і послуг
організації-замовнику.
У разі, якщо на початку або наприкінці року замовник
має намір провести процедуру закупівлі для забезпеченні потреб на наступний
рік, то в цьому разі такий замовник може розпочати процедуру закупівлі за
бюджетні кошти за відповідним предметом закупівлі, виходячи з його очікуваної
вартості за умови, що в основних умовах договору про закупівлю, в договорі про
закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань
залежно від реального фінансування. При укладанні договору розпоряднику бюджетних
коштів необхідно обов’язково врахувати частину першу статті 23 Бюджетного
кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань за наявності відповідного
бюджетного призначення (бюджетних асигнувань), оскільки згідно з частиною
четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання, взяті учасником
бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням
повноважень встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України
(рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не
підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є
порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких
зобов’язань не здійснюються.
5.
Здійснення закупівель та
їх оплата. Логічним завершенням процедур закупівель є підписання з переможцем
торгів договору на поставку. При цьому слід враховувати строки та порядок
оплати товарів, робіт чи послуг, що є предметом угоди. Ці строки мають відповідати
бюджетному розпису, оскільки саме ним установлено графік та розмір фінансування
тих чи інших витрат розпорядника бюджетних коштів. Необхідно врахувати, що
бюджетний розпис втрачає чинність 31 грудня, тому всі фінансові зобов’язання
замовника торгів, який є однією зі сторін у договорі, теж втрачають свою
чинність. Строки поставок визначаються умовами договору, виходячи з потреб
замовника торгів, а також можливостей фінансування закупівлі, передбачених
бюджетним розписом.
6.
Планування закупівель на
наступний бюджетний період. Відповідно до бюджетного процесу необхідно
проводити роботу з визначення витрат, які здійснюватимуся з використанням
процедур конкурсних торгів, уже при підготовці проекту бюджету на наступний
звітний період. Таке планування є дуже важливим для довгострокових програм,
наприклад, будівництва, коли фінансування здійснюється протягом декількох
бюджетних періодів і необхідно координувати зусилля всіх сторін процесу
конкурсних торгів для оптимального регулювання питань фінансування.
Одним із питань, що найчастіше зустрічаються і
стосуються планування та проведення торгів, є правомірність проведення процедур
закупівель до затвердження річного призначення. Часто на початок бюджетного
року через те, що кошторис установи ще не затверджено, не відома точна сума
коштів, призначених на закупівлю товарів, робіт і послуг. У зв’язку з цим
здійснювати торги на закупівлю запланованих на бюджетний рік товарів, робіт і
послуг доцільно лише після затверджених відповідних видатків на поточний рік. І
якщо не буде відомий реальний обсяг фінансування, це не дасть змоги виконати
умови договору, що може призвести до його розірвання з боку постачальника та можливості стягнення
штрафних санкцій із замовника за невиконання угоди.
У разі коли бюджетні призначення на поточний рік
не затверджено, щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу витрат,
визначених Законом про Державний бюджет України за попередній бюджетний період.
Таким чином, планування закупівельної діяльності
має суттєве значення в процесі ефективного використання державних коштів, тому
вимагає координованої взаємодії в системі «бюджет – система закупівель –
виконання – контроль». Правильне і реальне планування дає змогу створити основу
для посилення заходів щодо бюджетної та закупівельної діяльності.
Олена Єрьоміна
Комментариев нет:
Отправить комментарий