ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ – ПЛАНУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУР

В котрий раз виникає бажання звернутися до теми планування державних закупівель, особливо наприкінці поточного року, коли замовники вже готуються до зустрічі нового року, нового бюджету, нових витрат.

Знову і знову виникає багато запитань: коли розпочинати торги - наприкінці поточного чи на початку наступного бюджетного періоду? З чого розпочати проведення торгів? Чи можна починати процедуру без затвердженого кошторису?

В будь-якому випадку на першому етапі проведення конкурсних торгів комітетом з конкурсних торгів має бути визначений календарний графік проведення торгів, а також затверджені предмети закупівель (наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 №921 “Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі”) (надалі порядок).

На сьогодні багато замовників завмерли в очікуванні змін, які планується внести до порядку та не розпочинають проводити закупівлі – бо побоюються наробити помилок при визначенні предмету закупівлі товарів та послуг. Але це марно. На офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі з’явився проект Наказу “Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі” в якому зазначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 23 і 30 частини першої статті 1 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 року № 2289-VІ (надалі Закон) на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п’ятого знака (класифікаційне угрупування “категорія”) із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Окрім цього сказано, що визначення предмета закупівлі замовниками під час здійснення процедур закупівель, розпочатих до набрання чинності цим наказом, здійснюється на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року №822. Таким чином кожен замовник повинен приймати рішення сам: зараз розпочинати проведення процедур або після внесення зазначених змін. І жодне із прийнятих рішень не буде вважатися помилкою.

Що можна сказати про новий класифікатор. Державний класифікатор продукції та послуг  ДК 016-2010 (надалі ДКПП) – систематизоване зведення назв угрупувань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації. Об’єкт класифікації в ДКПП – продукція та послуги, які є результатом економічної діяльності. Усю продукцію та всі послуги галузей економіки – сільського господарства, рибного господарства, добувної промисловості, переробної промисловості, будівництва, страхування, торгівлі тощо – згруповано в секції (усього 21 секція), які позначено великими літерами латинської абетки (від А до U). ДКПП складається з трьох блоків та має свої скорочення одиниць виміру. Взагалі ДКПП має практично такий само вигляд, як і ДК 016-97, та користуватися їм потрібно так само. Ось кілька прикладів назв товарів та послуг із нового класифікатора:

·        36.00.2 Обробляння та розподіляння води трубопроводами;

·        37.00.1 Послуги каналізаційні;

·        35.11.1 Енергія електрична;

·        35.12.1 Передавання електричної енергії;

·        35.13.1 Розподіляння електричної енергії

·        35.14.1 Торгівля електричною енергію (УВАГА ЦЕ НЕ ПОМИЛКА, А НАЗВА В КЛАСИФІКАТОРІ);

·        06.20.1 Газ природний, скраплений або в газоподібному стані;

·        35.30.1 Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води;

·        05.10.1 Вугілля кам’яне;

·        19.20.2 Паливо рідинне та газ; оливи мастильні.

Кожний замовник повинен планувати закупівельну діяльність. Відсутність плану може призвести до недотримання строків проведення конкурсних процедур.

У плануванні закупівель можна виділити два основні напрями: перспективне (річне) планування та поточне планування проведення конкретних процедур закупівель. Перспективне планування державних закупівель безпосередньо пов’язано з бюджетним процесом і є його складовою, оскільки використовуються державні (насамперед бюджетні) кошти.

Отже, затвердження річного плану проведення закупівель за рахунок державних коштів здійснюється на основі бюджетних призначень, тобто повноважень, наданих головному розпоряднику бюджетних коштів законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Можна виділити кілька етапів проведення перспективного (річного) планування державних закупівель:

1.     Затвердження бюджету відповідного рівня та визначення бюджетних призначень.

2.     Затвердження бюджетного розпису - документу, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. Затвердження бюджетного розпису надає право комітетам з конкурсних торгів організацій-замовників розпочати практичне планування торгів протягом відповідного бюджетного періоду, оскільки цим розписом конкретно визначено розміри виплат розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам таких коштів, а також календарний графік проведення таких виплат.

3.     Затвердження річного плану проведення торгів (наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 №922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель”). Внесення до річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (календарного графіка проведення закупівель) пропозицій щодо предмета закупівель на наступний бюджетний період. План закупівель погоджується з фінансовим підрозділом організації-замовника, схвалюється комітетом з конкурсних торгів і затверджується його головою. Зміни до плану вносяться у разі потреби, зокрема при збільшенні або зменшенні обсягів фінансування, прийнятті рішення про скасування закупівлі або за інших обставин. Примірник річного плану, затверджений замовником, а також зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі України та Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження. Обов’язковою вимогою Закону є оприлюднення річного плану та змін до нього на власному веб-сайті або за його відсутності, на веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження (при оприлюдненні 4 і 7 колонки не заповнюються).

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства економіки України 26.07.2010 N 922

(у редакції наказу Міністерства економічного розвитку

 і торгівлі України від 27.12.2011 N 428)

ФОРМА РІЧНОГО ПЛАНУ ЗАКУПІВЕЛЬ

на ______ рік

__________________________________________
(найменування замовника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ)

Предмет закупівлі	Код КЕКВ (для бюджет-них коштів)	Джерело фінансу-вання	Очікувана вартість предмета закупівлі	Процедура закупівлі	Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі	Підрозділ(и) (особа(и)), яких планується залучити до підготовки  документації конкурсних торгів (запиту цінових пропозицій, кваліфікаційної документації)	Примітки
1	2	3	4	5	6	7	8

               

Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від _____ № _______ .

Голова комітету з конкурсних торгів    ________________   _______________
                                                                  (прізвище, ініціали)   (підпис)    М. П. 

Секретар комітету з конкурсних торгів ________________   _______________
                                                                   (прізвище, ініціали)     (підпис)

4.     Планування проведення торгів. При плануванні безпосереднього проведення торгів визначальним показником є тривалість їх проведення. Тривалість проведення державних закупівель залежить від термінів їх розміщення. Тому при формуванні строків проведення торгів, визначених у річному плані, необхідно враховувати їх для того, щоб забезпечити своєчасність поставок необхідних товарів, робіт і послуг організації-замовнику.

Одним із питань, що найчастіше зустрічаються і стосуються планування та проведення торгів, є правомірність проведення процедур закупівель до затвердження річного призначення. Часто на початок бюджетного року через те, що кошторис установи ще не затверджено - не відома точна сума коштів, призначених на закупівлю товарів, робіт і послуг. У зв’язку з цим здійснювати торги на закупівлю запланованих на бюджетний рік товарів, робіт і послуг доцільно лише після затверджених відповідних видатків на поточний рік. І якщо не буде відомий реальний обсяг фінансування, це не дасть змоги виконати умови договору, що може призвести до його розірвання з боку постачальника та можливості стягнення штрафних санкцій із замовника за невиконання угоди.

Але можна провести процедуру закупівлі на очікувану вартість без затверджених кошторисних призначень, виходячи із планових показників. Наприклад розпочати проведення процедури наприкінці поточного року для закупівлі комунальних послуг, продуктів харчування або паливно-мастильних матеріалів, адже ці послуги чи товар необхідно отримувати замовнику вже з січня місяця нового бюджетного періоду.

У такому разі, якщо на початку або наприкінці року замовник має намір провести процедуру закупівлі для забезпеченні потреб на наступний рік, то такий замовник може розпочати процедуру закупівлі за бюджетні кошти за відповідним предметом закупівлі, виходячи з його очікуваної вартості за умови, що в основних умовах договору про закупівлю, в договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань залежно від реального фінансування. При укладанні договору розпоряднику бюджетних коштів необхідно обов’язково врахувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань за наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань), оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Також для замовників є інший запасний варіант: на початку року продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, тобто при затвердженому постійному кошторисі установи або організації.

Головне пам’ятати, що відповідно до ст.4 Закону, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів або застосування норм Закону. А знайти вихід з будь-якої складної ситуації завжди можна, особливо коли фахівці поруч. 

Єрьоміна Олена